Розуміння депресії після пологів
Депресія після пологів — це депресія, яка виникає після народження або під час післяпологового періоду. Вона може вплинути на зв'язок з дитиною, сон, апетит, енергію, самооцінку та безпеку. Це не є невдачею як батька чи матері.
Депресія після пологів може означати визнану клінічну умову, але тільки кваліфікований фахівець може оцінити діагноз, серйозність і правильний рівень допомоги. Ця сторінка призначена для чіткої інформації та орієнтації; вона не може замінити особисту оцінку клініциста, який знає вашу ситуацію. Якщо симптоми серйозні, пов'язані з фізичним ризиком, приймом ліків, відміною, самопошкодженням або значними змінами сну, апетиту, настрою або безпеки, терапія повинна координуватися з відповідною медичною або психіатричною допомогою.
Типові ознаки та особистий досвід
Депресія після пологів може виглядати по-різному у різних людей. Нижче зазначені ознаки не є контрольним списком для самодіагностики, але вони описують типові переживання, які люди можуть розпізнати.
- Постійна сум'ятість, порожнеча, почуття вини або оніміння після пологів
- Втрата інтересу, енергії або відчуття зв'язку
- Відчуття себе поганою матір'ю чи батьком або думка, що дитині було б краще без вас
- Зміни сну та апетиту, що виходять за межі звичайних порушень у новонародженого
- Думки про самошкодження або страх завдати шкоди малюку потребують невідкладної підтримки
Чому може виникнути ця проблема
Знижений настрій і депресія можуть формуватися під впливом біології, втрат, стресу, ізоляції, травми, вигорання, фізичного здоров'я, сну та того, як людина протягом тривалого часу була змушена з цим справлятися. Рідко буває корисно зводити це до сили волі.
- Втрата, самотність, стрес або значні життєві зміни
- Тривала самокритика, сором або безнадійне мислення
- Порушення сну, біль, хвороба або гормональні зміни
- Вигорання або тривале перевантаження
- Сімейна історія або попередні епізоди депресії
Як терапія може допомогти
Терапія не повинна зводити вас до простого ярлика. Якісний терапевтичний процес допомагає вам зрозуміти закономірності, зменшити почуття сорому, зміцнити відчуття безпеки та обрати практичні кроки, які відповідають вашому життю.
- Зрозуміти схему відсторонення, зациклення на думках та зниження активності
- Відновити невеликі джерела структури, зв'язку та сенсу
- Працювати з болісними переконаннями, такими як почуття нікчемності або безнадійності
- Розглядайте питання горя, травми, стресу або проблем у стосунках, якщо це актуально
- Координуйте з медичною або психіатричною допомогою, якщо симптоми серйозні або тривалі
Що ви вже зараз можете почати помічати
Невеликі спостереження можуть зробити перший сеанс терапії більш корисним. Не обов’язково все організувати заздалегідь, перш ніж звернутися по допомогу.
- Виберіть дуже невеликі дії, а не чекайте мотивації
- Підтримуйте контакт принаймні з однією безпечною людиною
- Зменшіть очікування «все або нічого»
- Захищайте сон і щоденний ритм, де можливо
- Зверніться за негайною допомогою, якщо ви відчуваєте, що не можете залишатися в безпеці
Коли слід звернутися за допомогою
Розглядайте можливість професійної підтримки, якщо післяпологова депресія часта, інтенсивна, важко контролюється самостійно або впливає на сон, роботу, навчання, стосунки, здоров'я тіла або ваше почуття безпеки.
Термінове попередження щодо безпеки: Якщо ви можете нашкодити собі, нашкодити комусь іншому, відчуваєте, що не можете забезпечити свою безпеку, або перебуваєте в безпосередній небезпеці, негайно зверніться до місцевих служб екстреної допомоги або на гарячу лінію. У надзвичайній ситуації інформації з Інтернету недостатньо.
Пошук правильного терапевта
Шукайте терапевта, який розуміє післяпологову депресію, чітко пояснює свій підхід, працює в темпі, який ви можете витримати, та чесно говорить про те, коли можлива додаткова медична, психіатрична, харчова, сімейна або спеціалізована підтримка.
Цілі терапії для післяпологової депресії
Зазвичай першочерговою метою є не вирішити все одразу. Мета полягає в тому, щоб розібратися в проблемі, зменшити поведінкові прояви, які її підживлюють, та визначити рівень підтримки, який є безпечним і реалістичним. Для деяких людей це означає освоєння структурованих навичок та практику між сеансами; для інших — більш повільну дослідницьку роботу, пов’язану з травмою, стосунками, горем або ідентичністю.
