Що таке горе й втрата близької людини?
Втрата близької людини — це ситуація, коли ви втратили когось близького: партнера, одного з батьків, дитину, друга, а іноді й домашнього улюбленця. Горе — це природна реакція на таку втрату. Воно впливає на емоції, тіло, думки, стосунки та відчуття того, ким ми є. Не існує єдиного правильного способу переживати горе чи чітко визначеного терміну: для декого біль накочує хвилями протягом місяців, а для інших виникає через роки — у річницю або під час нової життєвої події.
Горе пов’язане не лише зі смертю. А розлучення, викидень, встановлення діагнозу, завершення кар’єри або від’їзд із рідної країни можуть спричинити таке саме поєднання смутку, гніву та розгубленості. На цій сторінці ви знайдете огляд того, як може проявлятися горе, що його ускладнює, як може допомогти терапія, а також фахівців із нашої мережі, які надають підтримку особисто або онлайн кількома мовами.
Поширені реакції на втрату
- Смуток, туга та плач, які можуть виникати без попередження
- Хвилі гніву, провини, жалю або полегшення — іноді все це в один і той самий день
- Труднощі з концентрацією, забудькуватість, відчуття, ніби ви перебуваєте в тумані
- Зміни сну, апетиту та рівня енергії; фізичне напруження або виснаження
- Знову й знову прокручувати останні моменти в пам’яті або думати, що можна було зробити інакше
- Відсторонюватися від інших або відчувати, що ніхто насправді не розуміє
- Питання про сенс життя, віру, ідентичність і майбутнє
Ці реакції є частиною нормального переживання горя. Зазвичай із часом вони слабшають, коли втрата поступово стає частиною життя, навіть якщо ніколи не зникає повністю.
Переживання горя далеко від дому
Багато людей, з якими ми працюємо, живуть за кордоном. Втрата близької людини на відстані має свої труднощі: почути новину телефоном, не мати змоги попрощатися, пропустити похорон через подорож або оформлення документів чи повернутися до країни перебування, де колеги й друзі ніколи не знали померлу людину. Горе також може переживатися другою мовою, далеко від обрядів і родини, які зазвичай дають розраду. Почуватися ізольовано в такій ситуації — поширене явище, і це вагома причина звернутися по підтримку.
Коли горе стає важче переносити
Іноді горе не слабшає або ніби застрягає. Ознаки того, що воно може потребувати більшої уваги, включають сильну тугу за людиною або постійні думки про неї, які не змінюються навіть через багато місяців, нездатність прийняти смерть, відчуття, що життя втратило будь-який сенс, або уникання всього, що нагадує про втрату. Іноді це описують як ускладнене або тривале горе.
Раптова, насильницька або травматична смерть також може призвести до нав’язливих образів, кошмари і сильний тривога (див. горе після травми). А горе може перейти в депресія, із тривалою безнадією, втратою інтересу та труднощами у повсякденному функціонуванні.
Як терапія може допомогти
Терапія пропонує захищений простір, щоб говорити про померлу людину та саму втрату — у власному темпі й рідною мовою. Терапевт не намагається швидко позбавити вас болю; він допомагає знайти для нього місце, продовжуючи жити. Залежно від ваших потреб, терапія може допомогти вам:
- Висловлювати емоції, які здаються надто важкими або суперечливими, щоб ділитися ними з родиною
- Зрозуміти, що сталося, і пропрацювати почуття провини чи запитання без відповідей
- Знайти способи зберігати зв’язок із цією людиною, пристосовуючись до життя без неї
- Відновити розпорядок дня, стосунки та відчуття життєвого напрямку
- Опрацьовувати симптоми травми, якщо смерть була раптовою або важкою
Підходи до терапії, які можуть допомогти
Консультування при горі часто є першим кроком. Коли горе затягується, терапія ускладненої скорботи пропонує більш структурований підхід. EMDR або травмофокусована терапія може допомогти після травматичної втрати, тоді як ДІЯТИ, наративна терапія і арт-терапія допомагають осмислити пережите та висловити почуття, коли важко підібрати слова.
Турбота про себе під час переживання горя
- Прийміть, що горе приходить і відходить; хороші дні не означають, що ви забули
- Дотримуйтеся кількох простих розпорядків: прийоми їжі, сон, коротка прогулянка, трохи денного світла
- Створіть власний ритуал, якщо ви не могли бути на похованні: лист, фотографія, свічка, дзвінок рідним у той самий час
- Скажіть одній-двом людям, що вам допомагає, а що — ні
- Очікуйте, що річниці та свята будуть важчими, і заплануйте на них щось спокійне
Ускладнене горювання та горювання після травми
Біль від утрати зазвичай поступово стає легшим із часом. Складне горе, тепер описуваний як розлад тривалого горювання, діагностують, коли сильна туга за померлою людиною або постійні думки про неї тривають значно довше, ніж очікується (щонайменше шість місяців за класифікацією ВООЗ і дванадцять місяців за американською) та дуже ускладнюють повсякденне життя: емоційне заціпеніння, труднощі з прийняттям смерті, уникання нагадувань або відчуття, що життя втратило сенс.
Скорбота після травми, або травматичне горювання, виникає, коли втрата була раптовою, насильницькою або відбулася на очах, наприклад унаслідок нещасного випадку, самогубства чи смерті під час катастрофи. Тоді симптоми травми, як-от повторні переживання, можуть блокувати природний процес горювання. Терапія, зосереджена на горюванні, і підходи до роботи з травмою, такі як EMDR можуть допомогти; див. також Консультування при горі.
Коли звертатися за допомогою
Подумайте про розмову з психотерапевтом, якщо горювання заважає вам працювати, спати або піклуватися про себе, якщо минули місяці, а нічого не змінюється, або якщо ви почуваєтеся самотніми зі своєю втратою. Якщо у вас виникають думки про те, щоб позбавити себе життя, негайно зателефонуйте на місцевий номер екстреної допомоги (112 у Європі) або на кризову лінію.
